Магістерські роботи (КСУ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (КСУ) за Автор "Герасін Олександр Сергійович"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Нейромережева система ідентифікації особи на підприємстві(НУК, 2024) Проворний Ігор Вікторович; Герасін Олександр СергійовичМагістерська кваліфікаційна робота присвячена розробці нейромережевої системи для ідентифікації особи на підприємстві, що забезпечує автоматизацію контролю доступу та підвищення рівня безпеки. Робота має послідовну структуру. У першому розділі розглядаються сучасні методи розпізнавання облич, включаючи основи нейронних мереж, зокрема конволюційних, та способи їх навчання для ідентифікації осіб. У другому розділі розглядається вибір інструментальних засобів для реалізації системи, зокрема програмного забезпечення, бібліотек і середовища для роботи з нейронними мережами. У третьому розділі описується процес розробки системи ідентифікації особи, включаючи архітектуру моделі, формування бази даних ембедінгів та реалізацію алгоритмів розпізнавання осіб. У четвертому розділі проводиться аналіз роботи системи на основі тестування на реальних даних, оцінюється точність, продуктивність та надаються рекомендації для подальшого покращення. Обсяг класифікаційної роботи становить 102 сторінки, 30 рисунків, 2 таблиці та 17 використаних джерел.Документ Система автоматизованого керування абіотичними факторами у птахівничому комплексі(НУК, 2024) Топольник Дарія Віталіївна; Герасін Олександр СергійовичКваліфікаційна робота має загальний обсяг 112 сторінок, серед яких міститься 49 рисунків та 34 використаних джерела. Робота присвячена актуальній задачі розробки автоматизованої системи керування абіотичними факторами в птахокомплексі. У процесі роботи було створено апаратно-програмний комплекс для моніторингу та управління мікрокліматом птахокомплексу, а також забезпечено інтеграцію між пристроями на основі IoT. У першому розділі проведено огляд сучасних технологій автоматизації в аграрному секторі, обґрунтовано вибір компонентів системи, таких, як: сенсори, мікроконтролери, реле та дисплеї. У другому розділі представлено проектування та розробку технічних рішень для автоматизованого управління птахокомплексом. Описано вибір мережевого протоколу та методи передачі даних, використання мікрокомп'ютерів для керування системою, вибір сенсорів, а також аналіз використання аналого-цифрових перетворювачів і дисплеїв на основі LED-технології для моніторингу параметрів. У третьому розділі описано розробку апаратної частини системи, підключення сенсорів до мікрокомп'ютера, реалізацію MQTT-брокера для передачі даних та інтеграцію з сервером. Також розглянуто створення мобільного додатку для моніторингу та управління параметрами мікроклімату. У додатку реалізовано інтерфейс для відображення даних з сенсорів у реальному часі, налаштування параметрів керування системою та отримання сповіщень. Четвертий розділ присвячено розробці моделі машинного навчання для виявлення абіотичного фактора вогню в птахокомплексі. У цьому ж розділі розглянуто математичні моделі, що описують модель СNN. У п’ятому розділі охоплено питання охорони праці, зокрема електробезпеку, захист від механічних і програмних загроз, а також безпеку IoT-рішень та охорону навколишнього середовища.