Статті (ПФ та СГД)

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/8033

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 56

Напрями розвитку господарства населення Степового Побужжя (на прикладі Білозерської культури)
(2011) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.
В статті визначаються основні галузі економічного розвитку племен Білозерської культури Степового Побужжя в контексті формування та функціонування економічної системи давньої ойкумени
Історія створення Миколаївської області
(2012) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L.
У статті подається короткий екскурс в історію Миколаївщини. Визначаються основні етапи створення Миколаївської області та принципи її адміністративного поділу
Особливості процесу територіально-адміністративного формування Миколаївщини
(2014) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.
В статті з історичної точки зору розглядається питання становлення територіально-адміністративної одиниці Миколаївщини та перспективи її розвитку
Особливості формування етнічного складу населення Півдня України (ІХ ст. – поч. ХХ ст.)
(2015) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matvienko, L. V.; Panchenko, H. O.
В статті розглядається процес формування етнічного складу населення Півдня України протягом ІХ – ХХ ст. та його вплив на формування пріоритетів сучасної етнополітики України. Порушується питання щодо необхідності проведення послідовної державної політики в сфері етнопроцесів, притаманних українському суспільству, з метою їх удосконалення, зважаючи на історичні фактори розвитку Південного регіону
Етнонаціональний аспект кулінарних традицій Миколаївщини
(2016) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.
Стаття відображає особливості національної кухні та різноманітність кулінарних традицій жителів Миколаївщини за національною приналежністю
Поліетнічність як визначальний чинник процесу формування населення Півдня України
(2017) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matvienko, L. V.; Panchenko, H. O.
У статті проаналізовано процес формування етнічного складу населення Півдня України, розглянуто історичну ретроспективу становлення етнічної картини південного регіону, окреслено механізми регулювання проблем багатонаціональності державою
Теоретичні підходи щодо обгрунтування процесу формування поліетнічності населення Півдня України
(2018) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.
В статті висвітлено теоретичні підходи щодо обгрунтування процесу формування поліетнічності населення Півдня України. Особливу увагу акцентовано основним чинникам та умовам, які сприяють подальшому формуванню поліетнічності населення зазначеного регіону
Зміни в етнополітичному середовищі населення Півдня України у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
(2018) Матвієнко, Людмила; Matvienko, Liudmyla
У статті проаналізовані зміни в етнополітичному становищі населення Півдня України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Територіальними рамками Півдня України ми визначаємо Причорномор’я та Приазов’я, а також Кримський півострів, оскільки головним критерієм, що покладений у наш варіант розмежування, – є поліетнічний фактор. Південь України залишався поліетнічним регіоном з переважанням українського населення, за винятком Криму. Перша світова війна внесла кардинальні зміни в етнонаціональний склад Півдня України. Регіон поповнився за рахунок етносів, що раніше ніколи його не населяли. Це посилило мультинаціональний характер краю та сприяло перетворенню його в унікальний, за своєю етнічною різноманітністю регіон.
Поліетнічність населення Півдня України: реалії та перспективи
(2019) Матвієнко, Людмила Володимирівна
У статті розглядається процес формування етнічного складу населення Півдня України протягом ІХ–ХХ ст. та його вплив на формування пріоритетів сучасної етнополітики України. Акцентується увага на збереженні самобутності етносів, які проживають на території Півдня України, окреслено механізми регулювання проблем поліетнічності державою.
Витоки американської традиції дослідження революції
(Гілея, 2019) Бобіна О. В.; Bobina O. V.
Революція невід’ємна частина соціально-політичного життя. Кожна країна має свій досвід і традицію революції. Американська соціо-гуманітарна думка продовжує активно досліджувати феномен революції. Деякі американські дослідники заявляють вже про четверте покоління теорій революцій. Автор статті висвітлює витоки американської традиції дослідження феномену революції. Автор вказує на особливості американського підходу, порівнює американський і європейські підходи до формування теорії революції. Підкреслена оригінальність робіт Дж. Кларка, Ч. Еллвуда, Б. Адамса. Автор статті робить висновок, що праці цих авторів створили фундамент майбутніх досліджень в США феномену соціальної і політичної революції
Засадничі принципи побудови навчального курсу історії української культури
(2019) Патлайчук О. В.; Макарчук О. М.; Patlaychuk Oksana; Makarchuk Oksana
В період становлення нової української школи, концептуально нового бачення освітнього процесу, ми намагаємося підходити до аналізу принципів періодизації і побудови курсу історії української культури як громадяни незалежної суверенної країни, дотримуючись нового погляду на вітчизняну історію. Цей погляд значно відмінний від концепцій як радянської, так і української народницької періодизації. Основою нашого підходу до цього важливого й архіскладного питання сучасності є об’єктивно-логічний, історико-філософський аналіз подій і явищ, що мали місце упродовж усієї історії української культури від її витоків і до сьогодення. Принциповим є бачення субстратом розгортання курсу саме української культури, оскільки загорнути світову культуру в українську неможливо, українську ж розглянути в обгортці світової цілком природно. Особлива увага приділялась можливості поглибленого й недогматизованого розуміння особливостей розвитку української етнічної культури, її проблем, аспектів, важливих ідей з огляду на різноманітність точок зору та підходів і нерівномірність актуалізації самої проблематики в науковій та підручній літературі. Досвід викладання та вивчення української культури виправдовує такий підхід, визначає його плідність і доцільність.
Національна політична еліта доби Гетьманщини
(2019) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matvienko, L. V.; Panchenko, H. O.
У статті розкрито сутність поняття «національна політична еліта», досліджено вплив національної політичної еліти на стан системи державного управління та громадянського суспільства в країні; проаналізовано процеси формування, становлення, занепаду національної політичної еліти періоду Гетьманщини; обґрунтовано необхідність використання історичного досвіду існування національної еліти доби Гетьманщини у вибудові державної політики сучасної України.
Гендерна політика в Україні: можливості та перспективи
(2019) Ворчакова І. Є.; Vorchakova Iryna
Досліджуються процеси розвитку егалітарної політики в Україні. Виділяються фактори, які перешкоджають проведенню ефективної гендерної політики. Представлені можливі модифікації у формуванні й реалізації ґендерних політичних стратегій в державі. Робиться компаративний аналіз шляхів вирішення проблем гендерної нерівності в Скандинавських країнах і в нашій державі. Доводиться, що становлення паритетної демократії і входження України в європейський цивілізаційний простір неможливі без подолання гендерної асиметрії в усіх сферах життя суспільства.
Феномен поліетнічності як ключовий фактор процесу націєтворення в сучасній Україні
(2019) Матвієнко, Л. В.; Панченко, Г. О.; Matviyenko, L. V.; Panchenko, G. O.
Розкрито сутність феномена поліетнічності у загально-філософському контексті, досліджено умови становлення поліетнічності в Україні, визначено проблеми, що виникають в умовах поліетнічності соціуму та шляхи їх вирішення з урахуванням вітчизняного досвіду.
Роль колонізаційних процесів у формуванні поліетнічного населення північного Причорномор’я
(2019) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.
Розглядаються проблеми колонізації Північного Причорномор’я. Виділено урядову та народну колонізацію. Урядова колонізація мала організований, цілеспрямований, а народна носила стихійний характер. Урядова колонізація поділялася на поміщицьку та іноземну. Іноземна колонізація південно-українських земель вражала масштабами і темпами заселення краю і багатством етнічного складу колоністів, більшість з яких була вихідцями з європейських країн. Саме іноземна колонізація стала основою для перетворення Північного Причорномор’я в поліетнічний регіон.
Академічна культура НУК: академічна доброчесність, довіра, прозорість, відповідальність, реальне навчання, справжня наука
(European institute of further education, 2020) Бобіна О. В.
Реформаційний процес в Україні: посттоталітарні антиреформаційні чинники та виклики
(2020) Патлайчук О. В.; Ступак О. П.; Макарчук О. М.
Осмислення стану і перспектив соціальних трансформацій потребує посиленої уваги до питання взаємодії політичних, економічних і культурно-ціннісних характеристик реформаційних процесів, окреслення факторів ефективних перетворень та антиреформаційних викликів і загроз. Досліджено низку соціокультурних, суб’єктивних чинників реформаційного процесу в Україні. Проаналізовано вплив рудиментів більшовицької ідеології на спосіб розуміння сучасними реформаторами суті і ролі реформ, історичну вкоріненість радянської практики «керівного всевладдя» та політичного інфантилізму. Показано, що соціальні перетворення в сучасній Україні зберігають тяглість із радянським періодом розвитку, попередні тоталітарні історичні смисли перетлумачують постмодерні, спотворюють соціальні практики, гальмуючи рух уперед, регресуючи соціум. З урахуванням відносності історичних аналогій простежено відповідність між проблемами реформування українського соціуму і тими проблемами, з якими зіткнулось афінське суспільство в епоху Солона. Наголошується, що успішними є реформи, які проводяться в річищі усвідомленого цивілізаційного проєкту суспільного розвитку, підтримуваного громадянами країни. Стримування, переривання реформ призведуть лише до посилення невизначеності, збереження посттоталітарної амбівалентності у свідомості, поглиблення суперечності між об’єктивно необхідною метою реформ і бюрократично-авторитарними засобами реалізації цих реформ. У підсумку визначено, що недореформованість, безсистемність, реформаційного процесу дестабілізують соціальні структури і соціальні відносини, загрожують підривом довіри до процесу реформ загалом, призводять до втоми та розчарування щодо реформ серед українців і світової спільноти, а в умовах гібридної війни загострюють і висувають на перший план проблему національної безпеки. Всебічне дослідження соціального розвитку сучасного українського суспільства в контексті історичного досвіду та концептуальних засад реформаційного процесу й управлінських технологій є пріоритетним завданням соціальної філософії і неодмінною умовою розбудови державної політики.
Між майбутнім і минулим: закономірність україно-російського цивілізаційного протистояння
(2020) Патлайчук О. В.; Ступак О. П.; Patlaichuk Oksana; Stupak Olga
З огляду на актуальність проблеми цивілізаційного вибору України за умови реалізації Росією на пострадянському просторі агресивної реінтеграційної стратегії в статті коротко окреслено алгоритми російського політичного режиму в історичному контексті. Показано, що протягом п’яти століть Росія проводила одну й ту саму політику, застосовуючи техніку дестабілізації, залякування та підкупу, розширюючи свою територію, залу чаючи ресурси, які у свою чергу будуть використані для нового розширення. Таким чином, проведення аналізу змісту сучасної геополітики РФ неможливо без урахування соціокультурного підґрунтя її творення і розвитку, реального процесу формування і утвердження політико-правових цінностей, зрештою, без розуміння історії як реальності, наповненої конкретними діями, ідеями, переконаннями. Розглянуто приклади міжчасових аналогій, зокрема конкретні політичні судові процеси сорокових років та справи українських політичних в’язнів – Катин ська справа 1940 року та «Кримська справа 26 лютого 2014 року». Доведено, що циклічна замкненість є однією із суттєвих особливостей способу буття Російської імперії, а кожна спроба модернізації обертається станом кризи і новою формою догматизму.
Особливості формування національних аміністративно-територіальних одиниць на території УСРР
(2020) Матвієнко, Л. В.; Matvienko, L. V.
В статті аналізується процес формування мережі національних адміністративно-територіальних одиниць в УСРР. Створення національних рад і районів було єдиним на той час виходом з глухого куту міжнаціональних суперечностей в місцях розселення етнічних меншин, у який вони зайшли завдяки першим рокам врядування більшовиків, здійснення аграрної революції, перших кроків НЕПу та голоду 1921–1922 рр. Реальним виходом з досить гострої політичної кризи у взаєминах радянської влади з компактними національними меншинами стало висунення проекту створення національних рад і районів. Вже на середину 1930-х рр. потреби в існуванні особливих національних адміністративно-територіальних одиниць не було. Здійснення суцільної колективізації та відносна стабілізація колгоспного ладу зробила ліквідацію національних рад і районів безальтернативною. Національні ради і райони були штучними утвореннями в тому розумінні, що вони не відповідали загальній концепції адміністративного структурування УСРР, в низці випадків створювалися, виходячи з політичних міркувань всупереч логіці господарського розвитку регіонів та інтересам економічної інтеграції республіки.
Гуманітарний контекст земельної реформи: ціна і цінність землі для хліборобської нації
(2021) Патлайчук О. В.; Ступак О. П.; Макарчук О. М.; Patlaichuk Oksana; Stupak Olga; Makarchuk Oksana
У статті проаналізовано масштабність і актуальність наслідків нищення духовних основ української нації – нації хліборобської в результаті більшовицького і нинішнього «реформаційного» розселяню вання. Руйнація цілісного усталеного життєвого світу селянства разом із знищенням пам’яті про історичне минуле спричиняла викривлення психології і моралі, руйнування станового хребта суспільства. Сучасні техногенні умови діяльності всіляко дистанціюють від землі, і сучасна людина все частіше опиняється в ситуації стороннього спостерігача, а не повноправного й відповідального господаря. Показано, що земельну реформу слід розглядати не тільки і не стільки в економічному, але й перш за все в гуманітарному контексті. Без ґрунтовної гуманітарної експертизи методології соціально-економічних трансформацій неможливо оцінити гуманітарні наслідки реформування земельних відносин для неперервності культурного розвитку, регенерації українського життєвого світу. Земельна реформа, розвиток сільського госпо дарства й відродження селянства мають осмислюватись як цілісний процес відтворення всього комплексу людських зв’язків з урахуванням природних основ життєдіяльності селянина, оскільки земельні відносини включають економічні, правові, політичні, культурні, моральні та релігійні відносини, заломлені через особливий тип діяльності по відтворенню живого за безпосередньої участі людини. Сприйняття хліборобства як «бізнесу», без вкоріненої любові до землі, без трепетного ставлення до всього живого не лише призводить до зниження рівня продовольчої безпеки та раціонального природокористування, але й створює прямі загрози життю та здоров’ю людей і довкілля. Відновлення особистої зацікавленості хлібороба у розвитку села, сільських громад, реабілітація престижності хліборобської праці разом із застосуванням сучасних аграрних технологій дали б змогу реорганізувати систему землеволодіння і стабілізувати (політично та економічно) українське суспільство, поставити його на міцні підвалини національних хліборобських традицій, створити сприятливі умови для національно-культурного розвитку.

Переглянути

Перегляд Статті (ПФ та СГД) за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування